Какие законы о недвижимости заработают в 2023 году

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Какие законы о недвижимости заработают в 2023 году». Если у Вас нет времени на чтение или статья не полностью решает Вашу проблему, можете получить онлайн консультацию квалифицированного юриста в форме ниже.


Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного
стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб
в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено Указом Президента
України від 14.03.2022 № 133 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року
строком на 30 діб.

  • Как правило, все наследники, претендующие на получение наследства, должны не позже 6 месяцев со дня смерти наследодателя обратиться к нотариусу и заявить о своих правах.
  • Если кто-то из наследников не сделает этого, то по прошествии срока на принятие наследства он будет считаться не принявшим наследство. При этом он теряет любые права на наследственное имущество.
  • Как правило, заявление на принятие наследства подаётся лично. Если дети с 14 лет могут подать заявление о принятии наследства без согласия родителей или опекунов, то заявление от имени малолетних детей подают родители или опекуны.
  • Но после подачи заявления на принятие наследства наследник может передумать принимать наследство, тогда он должен отозвать это заявление в срок не позже 6 месяцев со дня открытия наследства.
  • Если заявление подано в установленный законом срок, нотариус открывает наследственное дело и после истечения 6-месячного периода выдаёт наследникам свидетельства о праве на наследство по закону, либо по завещанию. С этого момента наследник становится собственником своей доли недвижимости и может распоряжаться ей.
  • Наследники первой и второй степени родства освобождены от уплаты налога на доходы физических лиц (НДФЛ) – это изменения от 2017 года. Кроме того, в этой ситуации не нужно делать оценку имущества.
  • Для всех остальных наследников-резидентов налог составляет 5%+1,5%.
  • Если наследник является нерезидентом или имущество наследуется от нерезидента, то сумма увеличивается до 18%+1,5%, даже если нерезидент считается членом семьи первой или второй степени родства.
  • Аналогичную повышенную ставку налога платит резидент при получении наследства за пределами Украины.

Для некоторых льготных категорий действует ставка 0% независимо от степени родства с наследодателем.

К ним относятся:

  • инвалиды I группы;
  • дети, лишенные опеки родителей;
  • дети-сироты;
  • дети-инвалиды.

В течение какого периода можно получать универсальное детское пособие

Универсальное пособие беременным женщинам будет назначаться после наступления срока беременности 12 недель. Выплачивать его будут за период начиная с месяца постановки на учет в медицинской организации (не ранее наступления срока беременности шесть недель) до месяца родов или прерывания беременности включительно. Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты наступления срока беременности 6 недель, даты родов или прерывания беременности. Если прерывание беременности произойдет до наступления срока беременности 12 недель, пособие выплачиваться не будет.

Пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет выплачиваться начиная с месяца рождения ребенка, если обращение с соответствующим заявлением последовало в срок не позднее 6 месяцев со дня рождения ребенка. В остальных случаях пособие будет выплачиваться, начиная с даты обращения за его назначением (новая редакция ст. 9.1 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ).

Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты рождения ребенка, даты достижения ребенком возраста 17 лет или даты обращения за назначением пособия.

Если женщина получала ежемесячное пособие в период беременности, указанное пособие в случае рождения ребенка назначается и выплачивается с месяца, следующего за месяцем его рождения. Пособие на ребенка будет назначаться на 12 месяцев, но на срок не более, чем до достижения ребенком возраста 17 лет. По достижении ребенком возраста 17 лет выплата пособия прекращается.

Документи для вступу в спадщину

Їх можна поділити на 3 категорії:

  • Доведення факту смерті. Зазвичай це свідоцтво про смерть, довідка з УФМС або виписка з будинкової книги, яка підтвердить момент того, що громадянин до смерті проживав саме в тому місці.
  • Засвідчують право на вступ у спадок. До них відносяться такі документи, як паспорт спадкоємця, документ про спорідненість. Спорідненість можуть підтвердити свідоцтво про народження, усиновлення або шлюбі. Іноді в деяких документах можуть бути помилки, наприклад в паспорті прізвище написана не через «а», а через «о», тоді право на спадщину доведеться встановлювати через суд.
  • Додаткові документи. Встановлюються в залежності від випадку, так як в кожному окремому випадку вони різні. Це може бути довідка про інвалідність, пенсійне посвідчення та ін.

Правила вступу в спадщину за заповітом

У процедурі прийняття спадщини важливі дата і час його відкриття. Моментом відкриття спадщини вважається дата смерті спадкодавця або день видачі судового рішення про визнання її померлою, якщо точна дата невідома. За місце відкриття приймається останнім документально зафіксоване місце проживання померлого; якщо воно залишилося невідомим – то місцезнаходження майна або переважної його частини.

Читайте также:  Самый быстрый способ подачи жалобы в Министерство здравоохранения

На вступ у спадок закон відводить 6 місяців з дня його відкриття. За цей час (а не по його закінченню) громадянин, який претендує на спадщину, повинен подати заяву про вступ до нього у державного або приватного нотаріуса.

Від цієї процедури звільнені тільки спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем на момент його смерті. При наявності документального підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем спадкоємець вважається прийнявшим спадщину «стандартно».

Як оформити спадщину за заповітом в Україні?

Подавати заяву про прийняття спадщини необхідно навіть при повній впевненості, що інших спадкоємців у померлого бути не може. Якщо в зазначений законом 6-місячний термін спадкоємець не зміг подати заяву з незалежних від нього причин, він може це зробити після закінчення 6 місяців, звернувшись до суду. Поважними причинами можуть бути:

  1. Служба в армії.
  2. Тривала робоча поїздка.
  3. Тяжке захворювання.
  4. Тюремне ув’язнення.

Написати заяву бажано і особам, спільно проживали зі спадкодавцем на момент його смерті.

На частку успадкованого майна незалежно від того, вказані вони в заповіті чи ні, мають спадкоємці, які належать до таких категорій:

  • неповнолітні діти спадкодавця;
  • недієздатні повнолітні діти;
  • непрацездатні вдова/вдівець або батьки спадкодавця.

Куди подається заява про прийняття спадщини

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу. Оформити спадщину можна у будь-якого нотаріуса, неважливо – у приватного або державного, за місцем відкриття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.

Врахуйте, що державні нотаріуси роблять все набагато довше і в державних нотаріальних конторах, як правило, бувають черги. Оформлення спадщини у приватного нотаріуса відбувається набагато швидше і комфортніше, але оформлення коштуватиме дорожче.

Дізнатися докладніше про послуги нотаріуса при оформленні спадщини та про ціни на такі послуги можна за нашими контактними телефонами.

Місце відкриття спадщини

Для того щоб отримати спадщину, після смерті спадкодавця або визнання його померлим судом, необхідно звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріусу, на території якого нотаріального округу було відкрито спадщину. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.

Питання щодо визначення місця відкриття спадщини конкретизовано врегульовуються Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, за цим порядком, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Варто звернути увагу, що існують особливості визначення місця відкриття спадщини після смерті наступних категорій осіб:

  • військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що розташовані поза місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного навчального закладу;
  • громадянина, який проживав у будинку-інтернаті для інвалідів, ветеранів, самотніх осіб та людей похилого віку, іншому закладі соціального призначення, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного закладу;
  • місцем відкриття спадщини після осіб, померлих в установах виконання покарань, визнається останнє місце проживання до арешту (взяття під варту);
  • після смерті громадянина, який проживав на території монастиря, храму, іншого культового будинку, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного будинку;
  • якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України „Про міжнародне приватне право”.

Останнє відсилає нас до Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно ст. 70 якого, спадкові відносини регулюються, з урахуванням ст.ст. 71 та 72 даного Закону, правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Що стосується спадкування нерухомого майна, згідно ст. 71 Закону, регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

В свою чергу, ст. 72 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказує на здатність особи на складання і скасування заповіту, а також те, що форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно.

Одержання свідоцтва про право на спадщину

В залежності від способу спадкування, за законом чи за заповітом, одержання свідоцтва про право на спадщину може відбуватися з певними особливостями.

Читайте также:  Ставка налога на прибыль в 2022 году — кому и сколько платить

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а як передбачено ч. 2 ст. 1270 та ст. 1276 ЦК України, – не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами ч. 2 ст. 1272 ЦК України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

У разі наявності заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

У разі спадкування за заповітом, одержання свідоцтва про право на спадщину відбувається за даним документом. Після видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом поданий спадкоємцями оригінал або дублікат заповіту (протокол про оголошення секретного заповіту) залишається у спадковій справі, тобто у нотаріуса. При оформленні спадщини за секретним заповітом відкриттю спадкової справи передує процедура оголошення секретного заповіту.

ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ КИЇВ 2021

У разі відсутності заповіту, а також в разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцями, вказаними в заповіті, або визнання його недійсним, відбувається спадкування за законом. Право на спадкування в цьому випадку мають наступні особи:

1 черга: Діти, чоловік, батьки померлого.

Якщо спадкоємців першої черги немає, або вони не вжили дій для прийняття спадщини, вступають у спадок спадкоємці наступних черг. Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

2 черга: рідні брати та сестри спадокодавця, дід, баба померлого

3 черга: дядько та тітка;

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше ніж 5 років до відкриття спадщини.

5 черга інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення

Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Якщо спадкоємців першої черги немає, або вони не вжили дій для прийняття спадщини, вступають у спадок спадкоємці наступних черг. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття .

Довіреність — це письмовий документ, що видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності регламентується ст. 245 ЦК — за загальним правилом цієї статті вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Строк довіреності встановлюється у самому документі. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Зазвичай при оформленні спадщини довіреність дають на 1-3 роки.

Важливо пам’ятати, що довіреність має бути обов’язково посвідчена в нотаріуса і надрукована на спеціальному бланку для довіреностей.

Якщо ж у населеному пункті, де живе довіритель, немає нотаріусів, то документ може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. У такому випадку документ може бути написаний власноручно чи надруковано на звичайному листі формату А4.

Що таке фактичне прийняття спадщини?

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ, якщо спадкоємець на момент відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем і у встановлені строки не відмовився від спадщини, то вважається що він її фактично прийняв. Тобто особа, яка проживала зі спадкодавцем, по спливу шести місяців із дня відкриття спадщини автоматично вважається такою, що прийняла спадщину.

Це правило може призвести навіть до того, що спадкоємцем в результаті стане особа, що знаходиться далі у черзі спадкування.

Наприклад, зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини проживала його цивільна дружина. Вона абсолютно підпадає під критерій четвертої черги спадкування, визначеної статтею 1264 ЦК: особа, яка не менше п’яти років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім’єю. Припустимо, особи з третьої та другої черги не знали про відкриття спадщини. Тож після спливу шести місяців, особа з четвертої черги стала повноцінним спадкоємцем.

Право на спадкування за законом

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Читайте также:  Международные водительские права: для чего нужны и где действуют

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Судові спори у сфері спадкування

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII “Про нотаріат”, від 23 червня 2005 року N 2709-IV “Про міжнародне приватне право”, іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі – ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України далі – ЦПК) залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку. Зацікавлена особа, яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину. У статті 1301 ЦК України зазначено, що підставою визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування.

Законодавець передбачає, що не мають права на спадкування особи, які зазначені в ст. 1224 ЦК України, які є спадкоємцями, однак повинні бути усунені від права на спадкування. Це особи, які позбавили життя спадкодавця, чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя, особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, скасувати його або внести зміни до нього. Позбавлені права спадкування за законом батьки після дитини щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина буде встановлена у судовому порядку.

Це положення розповсюджується на всіх спадкоємців, в тому числі і на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ст. 1237 ЦК України). Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими визнаний у судовому порядку недійсним. Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.

Строки для прийняття спадщини

Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців, який починається з часу смерті спадкодавця або оголошення його померлим.
Разом з тим, у разі пропуску цього строку через поважні причини, такий спадкоємець може звернутися до суду з проханням визначити йому додатковий строк, достатній для подання відповідної заяви.
Існує таке поняття, як відумерлість спадщини. Так, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом (або усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини чи відмови від її прийняття) суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Внаслідок такого рішення спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем її відкриття.


Похожие записи:

Напишите свой комментарий ...

Для любых предложений по сайту: [email protected]